Світова практика демонструє, що проектування публічного простору (авт. далі – ПП) прийнято розпочинати з центру міста, тому що морфологія міської території стає породжуючою граматикою поведінки людей, основою їхньої взаємодії. На користь цього свідчать результати соціологічного опитування, що було проведено Центром соціологічних досліджень ЧНУ ім. Петра Могили з 19 по 31 січня 2015 року. На питання «Скажіть, будь-ласка, якому місцю для відпочинку у м. Миколаєві Ви надаєте перевагу?» найбільший відсоток (11,3%) городяни віддали головній вулиці міста – Соборній. Таким чином, створення комфортного ПП на частині даної території сприяє  успішній соціальній та комунікативній взаємодії городян, розвитку публічної культури та, як наслідок, стає запорукою перспективного розвитку самого міста.

Плануючи створення публічного простору, необхідно врахувати інтереси усіх категорій городян. Відтак, результати вищезгаданого дослідження продемонстрували, що найбільш комфортне у місті себе почувають люди похилого віку (60 років і старше) – 60,2%, найменш комфортно – особи 18-29 років – 42,7%. Водночас найбільш «не комфортно» себе почувають ці ж групи населення – 15,9% (60 років і старше) та 14,5% (18-29 років) відповідно. Таким чином, одним із завдань проектантів Соборної площі є досягнення максимального балансу інтересів між цими категоріями населення та досягнення взаєморозуміння на локальному рівні.

На основі дослідження, яке представлене вище, нами був проведений факторний аналіз, який дозволив сформулювати наступну тезу, що «Миколаїв – це місто з багатою історичною та культурною спадщиною». Таким чином, сприйняття перспективи розвитку міста крізь культурну призму повинно задавати систему координат для планування ПП. На основі цього, ми пропонуємо наступні рішення:

1.     Створення культурного простору розділеного на декілька зон:

Перша зона:

Одним із головних елементів цього простору повинна стати відкрита постійно діюча  експозиція, яка знайомить городян та туристів з історією міста, розкриває його буття та атмосферу. Експозиція може висвітлювати як основні віхи історичного розвитку Миколаєва, так і повсякденне буття мешканців міста.

Висвітлюючи основні віхи історичного розвитку, необхідно зробити акцент на кораблебудівному минулому міста, тому що у ході соціологічного дослідження твердження городян – «Миколаїв – це центр кораблебудування та значної кількості промислових об’єктів» за п’ятибальним оцінюванням респондентів отримало оцінку «3». Слід відмітити, що даний бал є досить високим  у контексті позитивних асоціативних  характеристик міста. Відтак, вищі бали отримали тільки твердження, що «Миколаїв – це засмічені вулиці», «Миколаїв – це застарілий громадський транспорт» та «Миколаїв – це Роздрібна торгівля та велика кількість МАФів».

Висвітлюючи  повсякденне буття мешканців міста, необхідно зосередити увагу на тому, що «Миколаїв – це місто наречених та гарних дівчат». Адже у ході соціологічного дослідження було виявлено, що дане твердження отримало найвищу оцінку – 5 балів серед асоціативних характеристик, що були представлені в опитуванні.

Друга зона:

Відкритий майданчик, який дозволяє проводити творчі вечори міських поетів, бардів та музикантів. Відтак, для підвищення культурного рівня городян  необхідно не просто створення культурного середовища. Необхідною умовою є прищеплення (навіть «насаджування») культурних норм та цінностей, які будуть передаватися від покоління до покоління.

Третя зона:

Зважаючи на сусідство спортивного майданчику з Work out, пропонується створення танцювального майданчику для розвитку та популяризації вуличних танців (street dance). Це дозволить залучити молодь до партисипації та  популяризувати здоровий спосіб життя.

Четверта зона:

Встановлення книжкових боксів. У рамках культурно-просвітницької функції ПП вулична бібліотека стане у нагоді як представникам старшого покоління, так і молоді, зокрема молодим батькам, які в будь-який час зможуть почитати з дітьми.

2.     На місці зеленої зони нами пропонується створення так званого Pocket park (кишеньковий парк) накшталт Кумамото парка у Японії. Він може бути розділений на декілька зон  оздобленими скульптурами, невеликим лабіринтом, місцями для відпочинку та пікніків, спеціальними лавками – парковками  для велосипедів, дерев’яною терасою для споглядання місцевого пейзажу, проведення арт-пікніків. Оздоблення території кишенькового парку можливо рослинністю у спеціальних бочках/горшках/клумбах. У результаті, територія набуває гарний та оригінальний вигляд, не вимагає багато догляду  і коштує зовсім не дорого. Разом з тим, поряд можливе розташування спеціального  контейнеру міни-кафе (snack box) та дитячого майданчику з гумовим покриттям та безпечними гойдалками придатними для усіх вікових категорій дітей.
3.      Враховуючи твердження городян, що  «Миколаїв – це центр кораблебудування та значної кількості промислових об’єктів», автор пропонує на місці колишнього пам’ятника Леніна встановити інтерактивну скульптуру на кшталт «Скульптури закоханих», що встановлена у Батумі. На наш погляд, дане рішення є вигідною альтернативою фонтанам, каплицям та пам’ятникам (зважаючи на близькість з Соборною площею вищенаведених об’єктів). Скульптура повинна рухатись, перетворюватись та привертати увагу людей.
4.      Прикладом відповідального соціально орієнтовного міського планування на ряду з тротуарами для осіб з обмеженими можливостями, є також  мощення вулиць покриттям зі спеціальної фактурою. Така закордонна практика спеціального покриття укладеного уздовж тротуарів широко розповсюджена у світі. Це допомагає сліпим пішоходам триматися безпечних шляхів і маршрутів. Зміни фактури відображають зміни в напрямку руху, наявність сходинок або перешкод на шляху прямування.

Таким чином, спираючись на думку видатного філософа Вальтера Беньямина, що  публічний простір –  це в своїй основі простір виставковий, простір експонування та само експонування, автор пропонує у центрі головної площі міста поставити не фонтан, не пам’ятник, не каплицю, а ‑ Городян, які нададуть самобутності та неповторності цьому простору, а їх між особова взаємодія стане кроком до подальшого розвитку не тільки міста, а й країни в цілому.